Книга "Вітраж пам'яти" Михайлина Коцюбинська

Вітраж пам'яти — Михайлина Коцюбинська, Євгеній Стасіневич

«Вітраж пам'яти» Михайлини Коцюбинської та Євгенія Стасіневича — книга про пам'ять, українську культуру, шістдесятництво та людей, які в умовах радянських репресій намагалися зберегти внутрішню свободу. У центрі видання — постать Михайлини Коцюбинської: літературознавиці, перекладачки, учасниці руху шістдесятників і людини, чия біографія тісно переплелася з історією українського культурного спротиву другої половини XX століття.

Василь Стус.

Іван Світличний.

Євген Сверстюк.

Ліна Костенко.

Алла Горська.

В'ячеслав Чорновіл.

За цими відомими сьогодні іменами стояли не лише тексти, мистецтво та громадянські вчинки.

Стояли дружба.

Розмови.

Взаємна підтримка.

Арешти.

Допити.

Заборони.

І складний вибір між особистою безпекою та вірністю власним переконанням.

«Вітраж пам'яти» допомагає побачити цю епоху через людські долі та особисту пам'ять.

Хто така Михайлина Коцюбинська

Михайлина Коцюбинська народилася 1931 року. Її батько Хома був молодшим братом Михайла Коцюбинського, класика української літератури та автора «Тіней забутих предків».

Проте відоме прізвище — лише початок її власної історії.

Михайлина Коцюбинська стала філологинею та літературознавицею, досліджувала українську літературу, творчість Тараса Шевченка й Михайла Коцюбинського.

Наприкінці 1950-х — у 1960-х роках вона зблизилася із середовищем українських шістдесятників.

Саме ці знайомства поступово змінили не лише її коло спілкування, а й життя.

Клуб творчої молоді та покоління шістдесятників

Михайлина Коцюбинська належала до середовища Клубу творчої молоді — одного з важливих осередків українського культурного життя доби шістдесятництва.

Це було покоління молодих письменників, художників, критиків, перекладачів та інших представників інтелігенції, для яких українська культура ставала простором особистої відповідальності.

Коцюбинська дружила з Аллою Горською, Ліною Костенко та іншими представниками цього середовища.

Великий вплив на неї мали Євген Сверстюк, Іван Світличний, Юрій Бадзьо.

В Інституті літератури вона познайомилася з Василем Стусом.

Згодом ці знайомства стали частиною значно більшої історії — історії опору радянським репресіям проти української інтелігенції.

1965 рік. Кінотеатр «Україна»

Одна з ключових подій українського шістдесятництва відбулася 4 вересня 1965 року.

У київському кінотеатрі «Україна» проходила прем'єра фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

Під час показу представники української інтелігенції публічно виступили проти хвилі політичних арештів.

Михайлина Коцюбинська була серед тих, хто підтримав протест.

Цей вчинок мав для неї серйозні наслідки.

Ціна громадянської позиції

У Радянському Союзі відкритий протест міг означати не просто конфлікт із керівництвом.

Він міг зруйнувати професійну кар'єру та зробити людину об'єктом постійного державного тиску.

1966 року Михайлину Коцюбинську виключили з Комуністичної партії.

1968-го вона втратила роботу в Інституті літератури.

Її можливості займатися науковою діяльністю та публікуватися були суттєво обмежені.

Вона переживала обшуки та допити.

Але тиск не змусив її відмовитися від людей, із якими її пов'язували дружба та спільні переконання.

Василь Стус та збереження пам'яті

Особливе місце в житті Михайлини Коцюбинської посідав Василь Стус.

Вона знала його особисто ще з часів роботи в Інституті літератури.

Під час радянських репресій її допитували, зокрема, у справі Стуса.

А вже після завершення радянської е