|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
«Останній сон» Педро Альмодовара — оповідання, есеї та особисті спогади культового режисера
«Останній сон» Педро Альмодовара — збірка художніх текстів, есеїв, спогадів і роздумів знаменитого іспанського режисера. Книга відкриває Альмодовара з іншого боку: не через кінокамеру, а через написане слово.
Тексти створювалися протягом багатьох років, тому «Останній сон» можна читати як своєрідну творчу автобіографію — фрагментарний портрет митця, складений із вигадки, пам'яті, гумору, болю, кіно та особистих переживань.
Про що книга «Останній сон»
До збірки увійшли різні за формою та настроєм тексти. Одні нагадують короткі оповідання або нереалізовані кінематографічні задуми, інші мають виразно автобіографічний характер.
Альмодовар пише про дитинство, матір, релігійне виховання, сексуальність, творчість, славу, самотність і людей, які відіграли важливу роль у його житті.
Усе це формує літературний світ, добре знайомий шанувальникам його фільмів: яскравий, ексцентричний, меланхолійний і водночас сповнений самоіронії.
Особисті спогади Педро Альмодовара
Одним із найінтимніших текстів збірки є історія, яка дала книзі назву — «Останній сон». Вона пов'язана зі смертю матері режисера Франсіски Кабальєро та переживанням цієї втрати.
Образ матері посідає особливе місце у творчості Альмодовара. Тема материнства постійно повертається і в його кінематографі, а в книзі читач отримує можливість побачити особисте джерело деяких із цих мотивів.
Тут немає чіткої межі між приватним життям і творчістю: спогади стають мистецтвом, а мистецтво — способом зберегти пам'ять.
Від релігії до бажання
Альмодовар багато розмірковує про католицьке виховання та власні непрості взаємини з релігією.
Священні образи в його текстах можуть сусідити із сексуальністю, провокацією та абсурдом. Автор переосмислює знайомі релігійні сюжети, змішуючи високе й буденне, серйозне й комічне.
Саме цей контраст добре знайомий за його кінематографом: трагедія може несподівано стати смішною, а гротескна ситуація — відкрити справжній людський біль.
Дружба з Чавелою Варґас
Окреме місце у книзі посідають спогади про Чавелу Варґас, легендарну мексиканську співачку та близьку подругу режисера.
Для Альмодовара музика завжди була важливою складовою творчості, а голос Чавели звучав і в його кінематографічному світі.
Розповідаючи про неї, автор водночас говорить про дружбу, мистецтво, старіння, втрату та особливу близькість між творчими людьми.
Література, що нагадує кіно
Навіть коли Альмодовар пише прозу, його тексти залишаються дуже візуальними. Сцени легко уявити як епізоди майбутніх фільмів: із виразними персонажами, дивними ситуаціями, чорним гумором та раптовими змінами настрою.
У книзі постійно зустрічаються характерні для режисера теми:
-
кохання та бажання;
-
материнство і родина;
-
смерть і переживання втрати;
-
сексуальність та ідентичність;
-
релігія;
-
самотність;
-
дружба;
-
мистецтво й кінематограф;
-
пам'ять і старіння;
-
межа між автобіографією та вигадкою.
Від «Останнього сну» до «Болю і слави»
Шанувальники фільму «Біль і слава» легко помітять спорідненість між ним і книгою.
В обох випадках Альмодовар звертається до пам'яті, творчої кризи, дитинства, стосунків із матір'ю та того, як минуле продовжує формувати митця навіть через десятиліття.
Проте «Останній сон» не є літературною версією «Болю і слави». Радше книгу та фільм можна сприймати як два різні способи дослідження близьких для автора тем.
Незвичайна творча автобіографія
Ця збірка не вибудовує життя режисера в послідовну хронологію. Тут немає традиційної схеми «дитинство — юність — кар'єра — успіх».
Натомість Альмодовар пропонує фрагменти: випадковий спогад, вигадану історію, зустріч, смерть близької людини, кінематографічну ідею чи роздуми про мистецтво.
Разом вони дозволяють краще зрозуміти, звідки виникає творчий світ Педро Альмодовара.
Про автора Педро Альмодовара
Педро Альмодовар — іспанський режисер, сценарист і письменник, один із найвпливовіших європейських кінематографістів сучасності. Серед його найвідоміших робіт — «Все про мою матір», «Поговори з нею», «Повернення», «Шкіра, в якій я живу», «Біль і слава» та «Паралельні матері».
Його творчість легко впізнати за насиченими емоціями, чорним гумором, мелодраматизмом, складними жіночими персонажами та постійним інтересом до бажання, родини, ідентичності й пам'яті.
«Останній сон» Педро Альмодовара — книга для тих, хто хоче зазирнути за лаштунки його кінематографічного світу. Це водночас збірка оповідань, особистий архів і літературний автопортрет митця, для якого життя, пам'ять і вигадка завжди залишаються частинами однієї історії.