|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
He kissed his best friend's little sister, and the world stood still.
That night, they were two perfect strangers: the town's grumpy recluse and a gorgeous girl in the back of a bar. Until they weren't. Because Nadia Dalca isn't just some girl. She's the one girl Griffin Sinclaire can't have. Fourteen years younger than him and completely off-limits.
After their forbidden kiss, Griffin's plan is to stay away, but the universe keeps pushing them together. It's like some sort of cosmic joke, to give him a taste of something so electric―so real―something that breathed life back into him. Because he can look, but he can't touch her again.
But with her sinful curves, her lighthearted laugher, and her secret wild side, Griffin's addicted to every last bit of her. And when she turns those sultry eyes on him―the ones so full of longing, so free of judgment? Well, he's always considered himself a strong man, but for her, he's weak.
To give in to their connection would be a betrayal. Griffin's life is beyond complicated, and Nadia has the world at her fingertips. Her brother is the only family she has left, and as sad as it sounds, he's also Griffin's only friend.
But he kissed her again anyway.
Він поцілував молодшу сестру свого найкращого друга, і час ніби зупинився. Того вечора вони здавалися незнайомими: він — похмурий одинак із провінційного містечка, вона — приваблива незнайомка в глибині бару. Однак їхня взаємодія швидко змінилася. Надія Далка — не звичайна дівчина. Вона — та, кого Ґріффін Сінклер ніколи не зможе мати. Вона молодша на чотирнадцять років і абсолютно недоступна для нього.
Після такого забороненого поцілунку Ґріффін вирішив триматися подалі. Проте доля постійно їх зводила. Ніби злий жарт — дозволити йому відчути щось настільки інтенсивне, справжнє, що повернуло йому смак до життя. Він міг лише дивитися, але знову доторкнутися до неї не мав права.
Однак її привабливі форми, безтурботний сміх і прихована дикість стали для нього справжньою залежністю. Коли вона дивилася на нього своїми полум'яними очима, сповненими бажання, без жодного натяку на осуд, він більше не відчував себе сильним. Хоча він завжди вважав себе стійким чоловіком, поруч з нею він слабшав.
Піддатися почуттям означало б зрадити. Життя Ґріффіна і так було занадто заплутаним, а Надія мала перед собою весь світ. Її брат — це все, що в неї залишилося, і, як би це не звучало сумно, він також був єдиним другом Ґріффіна. Але він все одно поцілував її знову.